Опівночі в Парижі (2011)

У фільмі "Полночь в Париже" головний герой, Гіл Пенн, є сценаристом, який подорожує до Парижа зі своєю нареченою Іною та її батьками. Під час відпустки Гіл відчуває глибоке розчарування щодо сучасного життя та мріє про епоху 1920-х років, коли, на його думку, мистецтво і культура досягли свого піку. Щоночі опівночі, гуляючи вулицями Парижа, він загадковим чином переноситься в минуле, де зустрічає таких видатних особистостей, як Ернест Хемінгуей, Фіцджеральд та Пабло Пікассо. Ці зустрічі надихають його на творчість і змушують переосмислити своє життя та стосунки з Іною, яка виявляється більш матеріалістичною і прагматичною. Теми ностальгії, пошуку ідентичності та конфлікту між минулим і сучасністю пронизують сюжет, ставлячи під сумнів ідеалізацію минулих епох. Зрештою, Гіл усвідомлює, що справжнє щастя не полягає в втечі в минуле, а в прийнятті сучасності та її можливостей.